7 липня Національний музей «Київська картинна галерея» відкриває унікальний виставковий проєкт, приурочений до 150-річчя від дня народження видатної української мисткині Анни Крюгер-Прахової.

Сьогодні ім’я Анни Августівни Крюгер-Прахової знайоме здебільшого мистецтвознавцям і колекціонерам. Киянка, представниця німецької громади міста славилася своїм витонченим художнім баченням. І саме вона чи не першою серед наших мисткинь зробила спробу виходу у простір європейського модернізму початку ХХ століття. 

У незалежній Україні інтерес до спадщини Крюгер-Прахової відродився завдяки виставкам 1995 і 2007 років, організованим її нащадками та приватними збирачами.

Донедавна в українських державних музеях зберігалися поодинокі картини й малюнки художниці. Справжні шедеври пощастило мати музеям Чернігова, Івано-Франківська та Запоріжжя, кількома роботами володіють Національний художній музей України та Музей історії міста Києва. Але тепер, завдяки дару родини Понамарчуків, найчисленніше серед державних музеїв монографічне зібрання Крюгер-Прахової належить Київській національній картинній галереї, хоча й воно видається скромним порівняно з тим, що зберігається у приватних колекціях і в нащадків художниці.

Символічно, що експозиція розгорнулася в залах, де нещодавно експонувалися картини великого киянина Олександра Мурашка. Багато хто з відвідувачів надовго затримувався тоді перед чудовим портретом молодої рудоволосої жінки з немовлям – Анни Крюгер-Прахової, або Анночки, як звали її в родині, майбутньої своячки митця. І от тепер портрет знову в музеї, але цього разу – в оточенні робіт самої художниці. 

Жанрове розмаїття 

Виставка «Анна Крюгер-Прахова. Музейна прем’єра» презентує повну ретроспективу шляху майстрині: від учнівських студій у Київській рисувальній школі Миколи Мурашка до зрілих творів радянського періоду, де вона балансувала між ідеологічними вимогами та власним покликанням. Особливе місце у проєкті посідає анімалістика. У кожному залі представлено виразні начерки, живописні етюди та великі композиції, де тваринам відведено головні, психологічно глибокі «ролі».

Капрійський період: поєднання мистецтва і материнства

Центральний блок виставки присвячено «капрійському періоду» – часу найвищого творчого злету художниці, коли на італійському острові Капрі народилися троє її дітей. Попри побутові турботи, мисткиня невпинно працювала.

Цей період відображає її давні дівочі мрії. Ще 1896 року, задовго до заміжжя, юна Анна писала у щоденнику:

«Я віддала б і останню іскру свого таланту, щоб кохати й бути коханою –  справжнім коханням, щоб бути дружиною і матір’ю…»

Проте Крюгер-Праховій не довелося робити важкий вибір і відмовлятися від покликання – вона змогла гармонійно поєднати обидва виміри життя, що тонко відображено в експонованих архівних матеріалах та картинах.

Маршрут експозиції та архівні блоки

Разом з італійським циклом виставка пропонує глядачам цілісний огляд творчого та особистого життя авторки через тематичні зони:

Юність: світлини, документи та ранні малюнки часів навчання у Київській рисувальній школі Миколи Мурашка, які демонструють наполегливе прагнення юної Анни стати професійною художницею.

Радянський період: пізні портрети. Як членкиня Спілки художників, Анна Августівна мусила підлаштовуватися під вимоги системи, щоб забезпечити виживання великої родини та зберегти можливість творити.

Партнери проєкту: 

Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник Михайла Коцюбинського, Музей історії міста Києва, Родина Понамарчуків, Едуард Димшиц, Павло Третьяков.