14 червня – 12 липня 2023

Хвиля йде,
вал гуде –
білий, смілий, срібний, дрібний,
нападе
на сухеє баговиння,
на розсипане каміння,
білим пломенем метнеться,
стрепенеться,
скине з себе все, що ясне,
й гасне…

Леся Українка

Творення образу починається доволі просто: база майбутнього об’єкту виточується на гончарному колі, а потім відбуваються метаморфози – з'єднання, скручування, формування великої маси з маленьких форм. Вікторія Дромарецька робить акцент на взаємодію об'єму з простором. Колір, як правило, відіграє важливу роль, ставлячи кінцеву крапку в художньому пошуку та домінуючи над формою. 

На виставці представлені різні серії робіт художниці, які так чи інакше розкривають внутрішній світ мисткині наповнений емоційними хвилями або, радше, хвилюванням: радісним у передчутті літа, або тривожним в очікуванні новин. Здавалося б, неможливо втілити у кераміці хвилі мобільного зв’язку, морські літні брижі, проте художниці це вдається. Вигадливі переплетіння, нагромадження маси, відсікання зайвого, повтори одних і тих самих форм, або зовсім несподівані видозміни знайомих речей – усе це присутнє як у її «телефонах», так і в «рибах» та абстрактних об’єктах.

Електромагнітні та радіохвилі доносять вісті, дарують швидкоплинний спокій, хоч і всього лиш на час розмови, пов’язують нас із родиною та друзями. Саме ці відчуття втілила у своїх скульптурах-телефонах Вікторія Дромарецька. З початком повномасштабного вторгнення ці роботи набули додаткового сенсу, почали сприйматись гостріше. Воєнний рік змінив життя українців та надав усім аспектам буденності нового значення. Навіть банальна можливість зв’язку з рідними стала цінністю у часи окупації, еміграції, відсутності електроенергії... Відчуття близькості до найрідніших можна повернути всього лиш зробивши дзвінок, адже насправді вони знаходяться від нас на відстані однієї «хвилі».

Причорноморська тема теж не просто так з’являється у її творчості. Сім’я художниці родом із Херсонщини, тож і не дивно, що в деяких роботах так і виблискує смарагдова полива, обличчя скульптур нагадують грецьких кор, а глечики-амфори згромаджуються, утворюючи небачену раніше метаформу. Минуле перетинається із сучасністю, вони працюють у її об’єктах разом, творячи взаємозв’язки між майстерністю предків і новітніми технологіями.

Кураторка: Олександра Рижова.
Проєктна група: Олена Боримська, Галина Істоміна, Олександра Кабакова, Ірина Хоменко.

Повна вартість квитка – 100 грн.